ТЕРМІНОЛОГІЯ ЗАКОНОДАВСТВА: МІСЦЕВЕ САМОВРЯДУВАННЯ

(систематизовано вперше в Україні відповідно до чинного законодавства)

 

Упорядник:

© Петрученко Катерина Іванівна,

кандидат юридичних наук

 

Автобусний маршрут міжміський — автобусний маршрут, який з’єднує населені пункти і протяжність якого перевищує 50 км. (Про автомобільний транспорт: Закон України від 5 квітня 2001 року № 2344-III)

Автобусний маршрут міський — автобусний маршрут, який не виходить за межі території населеного пункту. (Про автомобільний транспорт: Закон України від 5 квітня 2001 року№ 2344-III)

Автобусний маршрут приміський — автобусний маршрут, який з’єднує населені пункти і протяжність якого не перевищує 50 км. (Про автомобільний транспорт: Закон України від 5 квітня 2001 року№ 2344-III)

Агенція регіонального розвитку — неприбуткова установа, що утворюється з метою ефективної реалізації державної регіональної політики. (Про затвердження Типового положення про агенцію регіонального розвитку: Постанова Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2016 р. № 258)

Агломерація — територія з населенням понад 250 тис. осіб, визначена для цілей моніторингу та управління якістю атмосферного повітря. (Деякі питання здійснення державного моніторингу в галузі охорони атмосферного повітря: Постанова Кабінету Міністрів України від 14.08.2019 № 827)

Адміністративна послуга — результат здійснення владних повноважень суб’єктом надання адміністративних послуг за заявою фізичної або юридичної особи, спрямований на набуття, зміну чи припинення прав та/або обов’язків такої особи відповідно до закону. (Про адміністративні послуги: Закон України від 6 вересня 2012 року № 5203-VI)

Адміністративний договір — спільний правовий акт суб’єктів владних повноважень або правовий акт за участю суб’єкта владних повноважень та іншої особи, що ґрунтується на їх волеузгодженні, має форму договору, угоди, протоколу, меморандуму тощо, визначає взаємні права та обов’язки його учасників у публічно-правовій сфері і укладається на підставі закону. (Кодекс адміністративного судочинства України: Закон України від 6 липня 2005 року № 2747-IV)

Адміністративний центр територіальної громади — населений пункт (село, селище, місто), що має розвинену інфраструктуру і, як правило, розташований найближче до географічного центру території територіальної громади та в якому розміщується представницький орган місцевого самоврядування територіальної громади. (Про місцеве самоврядування в Україні: Закон України від 21.05.1997 № 280/97-ВР)

Адміністративно-територіальна одиниця область, район, місто, район у місті, селище, село.  (Про місцеве самоврядування в Україні: Закон України від 21.05.1997 № 280/97-ВР)

Аналіз регуляторного впливу — документ, який містить обґрунтування необхідності державного регулювання шляхом прийняття регуляторного акта, аналіз впливу, який справлятиме регуляторний акт на ринкове середовище, забезпечення прав та інтересів суб’єктів господарювання, громадян та держави, а також обґрунтування відповідності проекту регуляторного акта принципам державної регуляторної політики. (Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності: Закон України від 11 вересня 2003 року № 1160-IV)

Антикорупційна експертиза — діяльність із виявлення в нормативно-правових актах, проектах нормативно-правових актів положень, які самостійно чи у поєднанні з іншими нормами можуть сприяти вчиненню корупційних правопорушень або правопорушень, пов’язаних з корупцією. (Про запобігання корупції: Закон України від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII)

Асоціації органів місцевого самоврядування та їх добровільні об’єднання — добровільні неприбуткові об’єднання, створені органами місцевого самоврядування з метою більш ефективного здійснення своїх повноважень, узгодження дій органів місцевого самоврядування щодо захисту прав та інтересів територіальних громад, сприяння місцевому та регіональному розвитку. (Про асоціації органів місцевого самоврядування: Закон України від 16.04.2009 № 1275-VI)

Аудіовізуальний (електронний) засіб масової інформації органу державної влади чи органу місцевого самоврядування — засіб масової інформації, засновником (співзасновником) якого є орган державної влади або орган місцевого самоврядування і який повністю або частково утримується за рахунок державного чи місцевих бюджетів. (Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації: Закон України від 23 вересня 1997 року № 539/97-ВР)

Базова мережа закладів культури — комплекс підприємств, установ, організацій і закладів культури державної та комунальної форми власності, діяльність яких спрямована на створення умов для забезпечення розвитку творчості людини, збирання, збереження, використання і поширення інформації про матеріальні та духовні культурні цінності, наукові розробки, а також на забезпечення цілісності культурного простору України, доступності національного культурного надбання, дотримання прав громадян у сфері культури. (Про культуру: Закон України від 14 грудня 2010 року № 2778-VI)

Базові соціальні послуги — соціальні послуги, надання яких отримувачам соціальних послуг відповідно до цього Закону забезпечується Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, районними, районними у містах Києві та Севастополі державними адміністраціями, виконавчими органами міських рад міст обласного значення, а також виконавчими органами сільських, селищних, міських рад об’єднаних територіальних громад, створених згідно із законом та перспективним планом формування територій громад і визнаних Кабінетом Міністрів України спроможними в порядку, встановленому законом. (Про соціальні послуги: Закон України 17 січня 2019 року№ 2671-VIII)

Благоустрій населених пунктів — комплекс робіт з інженерного захисту, розчищення, осушення та озеленення території, а також соціально-економічних, організаційно-правових та екологічних заходів з покращання мікроклімату, санітарного очищення, зниження рівня шуму та інше, що здійснюються на території населеного пункту з метою її раціонального використання, належного утримання та охорони, створення умов щодо захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля. (Про основи містобудування: Закон України від 16 листопада 1992 року № 2780-XII; Про благоустрій населених пунктів: Закон України від 06.09.2005 № 2807-IV)

Бюджет — план формування та використання фінансових ресурсів для забезпечення завдань і функцій, які здійснюються відповідно органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування протягом бюджетного періоду. (Бюджетний кодекс України: Закон України від 08.07.2010 № 2456-VI)

Бюджет місцевого самоврядування (місцевий бюджет) — план утворення і використання фінансових ресурсів, необхідних для забезпечення функцій та повноважень місцевого самоврядування. (Про місцеве самоврядування в Україні: Закон України від 21.05.1997 № 280/97-ВР)

Бюджет розвитку — доходи і видатки місцевого бюджету, які утворюються і використовуються для реалізації програм соціально-економічного розвитку, зміцнення матеріально-фінансової бази. (Про місцеве самоврядування в Україні: Закон України від 21.05.1997 № 280/97-ВР)

Бюджети місцевого самоврядування — бюджети територіальних громад сіл, їх об’єднань, селищ, міст (у тому числі районів у містах), бюджети об’єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад. (Бюджетний кодекс України: Закон України від 08.07.2010 № 2456-VI)

Бюджетна програма — сукупність заходів, спрямованих на досягнення єдиної мети, завдань та очікуваного результату, визначення та реалізацію яких здійснює розпорядник бюджетних коштів відповідно до покладених на нього функцій. (Бюджетний кодекс України: Закон України від 08.07.2010 № 2456-VI)

Бюджетне асигнування — повноваження розпорядника бюджетних коштів, надане відповідно до бюджетного призначення, на взяття бюджетного зобов’язання та здійснення платежів, яке має кількісні, часові та цільові обмеження. (Бюджетний кодекс України: Закон України від 08.07.2010 № 2456-VI)

Бюджетне зобов’язання — будь-яке здійснене відповідно до бюджетного асигнування розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, згідно з якими необхідно здійснити платежі протягом цього ж періоду або у майбутньому. (Бюджетний кодекс України: Закон України від 08.07.2010 № 2456-VI)

Бюджетний запит — документ, підготовлений головним розпорядником бюджетних коштів, що містить пропозиції з відповідним обґрунтуванням щодо обсягу бюджетних коштів, необхідних для виконання покладених на нього функцій на середньостроковий період, на підставі відповідних граничних показників видатків бюджету та надання кредитів з бюджету (Бюджетний кодекс України: Закон України від 08.07.2010 № 2456-VI)

Бюджетний процес — регламентований бюджетним законодавством процес складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів, звітування про їх виконання, а також контролю за дотриманням бюджетного законодавства. (Бюджетний кодекс України: Закон України від 08.07.2010 № 2456-VI)

Бюджетні кошти (кошти бюджету) — належні відповідно до законодавства надходження бюджету та витрати бюджету. (Бюджетний кодекс України: Закон України від 08.07.2010 № 2456-VI)

Бюджетні установи — органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також організації, створені ними у встановленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідно державного бюджету чи місцевого бюджету. (Бюджетний кодекс України: Закон України від 08.07.2010 № 2456-VI)

Бюджету видатки — кошти, спрямовані на здійснення програм та заходів, передбачених відповідним бюджетом. (Бюджетний кодекс України: Закон України від 08.07.2010 № 2456-VI)

Бюджету витрати — видатки бюджету, надання кредитів з бюджету, погашення боргу та розміщення бюджетних коштів на депозитах, придбання цінних паперів. (Бюджетний кодекс України: Закон України від 08.07.2010 № 2456-VI)

Виборні особи — Президент України, народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутати місцевих рад, сільські, селищні, міські голови. (Про запобігання корупції: Закон України від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII)

Визначення потреб населення адміністративно-територіальної одиниці/територіальної громади у соціальних послугах — збір, узагальнення та аналіз інформації про наявність на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці вразливих груп населення, осіб/сімей, які перебувають у складних життєвих обставинах і не можуть самостійно їх подолати, про їхні потреби у соціальних послугах, на основі результатів яких приймаються управлінські рішення щодо організації надання таких послуг. (Про соціальні послуги: Закон України 17 січня 2019 року№ 2671-VIII)

Виконавчі органи рад — органи, які відповідно до Конституції України та Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» створюються сільськими, селищними, міськими, районними в містах (у разі їх створення) радами для здійснення виконавчих функцій і повноважень місцевого самоврядування у межах, визначених цим та іншими законами. (Про місцеве самоврядування в Україні: Закон України від 21.05.1997 № 280/97-ВР)

Виробник геопросторових даних — орган державної влади, орган місцевого самоврядування, фізична або юридична особа, що здійснює виробництво та/або оновлення геопросторових даних та метаданих. (Про національну інфраструктуру геопросторових даних: Закон України від  13 квітня 2020 року № 554-IX)

Висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні — одержання, збирання, створення, поширення, використання і зберігання інформації про діяльність органів державної влади та органів місцевого самоврядування, задоволення інформаційних потреб громадян, юридичних осіб про роботу цих органів. (Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації: Закон України від 23 вересня 1997 року № 539/97-ВР)

Відстеження результативності регуляторного акта — заходи, спрямовані на оцінку стану впровадження регуляторного акта та досягнення цим актом цілей, задекларованих при його прийнятті (Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності: Закон України від 11 вересня 2003 року № 1160-IV)

Вулично-дорожня мережа — призначена для руху транспортних засобів і пішоходів мережа вулиць, доріг, внутрішньоквартальні та інші проїзди, тротуари, пішохідні та велосипедні доріжки, набережні, майдани, площі, а також автомобільні стоянки та майданчики для паркування транспортних засобів з інженерними та допоміжними спорудами, технічними засобами організації дорожнього руху. (Про благоустрій населених пунктів: Закон України від 6 вересня 2005 року№ 2807-IV)

Генеральний план населеного пункту — містобудівна документація, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту. (Про регулювання містобудівної діяльності: Закон України від 17 лютого 2011 року № 3038-VI)

Географічні назви — власні назви географічних об’єктів, що застосовуються для їх розпізнавання та встановлення відмінності від інших об’єктів. (Про географічні назви: Закон України від 31 травня 2005 року № 2604-IV)

Географічні об’єкти — цілісні і відносно стабільні утворення Землі природного або антропогенного походження, що існують або існували в минулому і характеризуються певним місцеположенням: орографічні — материки, гори, хребти, скелі, ущелини, льодовики, рівнини, низовини, яри, балки, острови, коси, вулкани, печери тощо; гідрографічні — океани, моря, затоки, протоки, лимани, озера, болота, водосховища, річки, канали тощо; адміністративно-територіальні — держави, автономні території, області, райони, міста, селища, села тощо; соціально-економічні — залізничні станції, роз’їзди, порти, пристані, аеропорти тощо; природно-заповідні — природні парки, заповідники, заказники, заповідні урочища та інші подібні об’єкти. (Про географічні назви: Закон України від 31 травня 2005 року № 2604-IV)

Гірські населені пункти — міста, селища міського типу, селища, сільські населені пункти, які розташовані у гірській місцевості, мають недостатньо розвинуті сферу застосування праці та систему соціально-побутового обслуговування, обмежену транспортну доступність. (Про статус гірських населених пунктів в Україні: Закон України від 15.02.1995 № 56/95-ВР)

Голова сільський, селищний, міський — головна посадова особа територіальної громади відповідно села (добровільного об’єднання в одну територіальну громаду жителів кількох сіл), селища, міста.  (Про місцеве самоврядування в Україні: Закон України від 21.05.1997 № 280/97-ВР)

Громадські слухання — зустрічі з депутатами відповідної ради та посадовими особами місцевого самоврядування, під час яких члени територіальної громади можуть заслуховувати їх, порушувати питання та вносити пропозиції щодо питань місцевого значення, що належать до відання місцевого самоврядування.  (Про місцеве самоврядування в Україні: Закон України від 21.05.1997 № 280/97-ВР)

Делеговані повноваження — повноваження органів виконавчої влади, надані органам місцевого самоврядування законом, а також повноваження органів місцевого самоврядування, які передаються відповідним місцевим державним адміністраціям за рішенням районних, обласних рад. (Про місцеве самоврядування в Україні: Закон України від 21.05.1997 № 280/97-ВР)

Депресивна територія — регіон чи його частина (район чи населений пункт), що визнаються депресивними за умов та в порядку, визначених Законом. (Про стимулювання розвитку регіонів: Закон України від 08.09.2005 № 2850-IV)

Депутат сільської, селищної, міської, районної у місті, районної, обласної ради — представник інтересів територіальної громади села, селища, міста чи їх громад, який відповідно до Конституції України і Виборчого кодексу України обирається на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування на строк, встановлений Конституцією України. (Про статус депутатів місцевих рад: Закон України від 11.07.2002 № 93-IV)

Депутатське запитання — це засіб одержання депутатом місцевої ради інформації або роз’яснення з тієї чи іншої проблеми. (Про статус депутатів місцевих рад: Закон України від 11.07.2002 № 93-IV)

Депутатське звернення — викладена в письмовій формі вимога депутата місцевої ради з питань, пов’язаних з його депутатською діяльністю, до місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб, а також керівників правоохоронних та контролюючих органів, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, розташованих на території відповідної ради, здійснити певні дії, вжити заходів чи дати офіційне роз’яснення з питань, віднесених до їх компетенції. Про статус депутатів місцевих рад: Закон України від 11.07.2002 № 93-IV)

Депутатський запит — це підтримана радою вимога депутата місцевої ради до посадових осіб ради і її органів, сільського, селищного, міського голови, керівників підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, які розташовані або зареєстровані на відповідній території, а депутата міської (міста обласного значення), районної, обласної ради — також до голови місцевої державної адміністрації, його заступників, керівників відділів і управлінь з питань, які віднесені до відання ради. (Про статус депутатів місцевих рад: Закон України від 11.07.2002 № 93-IV)

Державна регіональна політика — система цілей, заходів, засобів та узгоджених дій центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб для забезпечення високого рівня якості життя людей на всій території України з урахуванням природних, історичних, екологічних, економічних, географічних, демографічних та інших особливостей регіонів, їх етнічної і культурної самобутності. (Про засади державної регіональної політики: Закон України від 05.02.2015 № 156-VIII)

Державний земельний кадастр — єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах кордонів України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами. (Земельний кодекс України: Закон України від 25 жовтня 2001 року№ 2768-III)

Держатель геопросторових даних — орган державної влади, орган місцевого самоврядування, фізична або юридична особа, що замовляє, отримує та/або володіє геопросторовими даними та метаданими. (Про національну інфраструктуру геопросторових даних: Закон України від  13 квітня 2020 року № 554-IX)

Дефіцит бюджету — перевищення видатків бюджету над його доходами (з урахуванням різниці між наданням кредитів з бюджету та поверненням кредитів до бюджету). (Бюджетний кодекс України: Закон України від 08.07.2010 № 2456-VI)

Довідка про реєстрацію місця проживання — документ, який видається органом реєстрації особі за її вимогою та підтверджує реєстрацію місця проживання або місця перебування особи. (Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні: Закон України від 11 грудня 2003 року № 1382-IV)

Договір про співробітництво — договір про умови співробітництва територіальних громад, що визначає форму співробітництва, зобов’язання та відповідальність сторін — суб’єктів співробітництва, джерела та обсяги його фінансування. (Про співробітництво територіальних громад: Закон України від 17.06.2014 № 1508-VII)

Документ — матеріальний носій, що містить інформацію, основними функціями якого є її збереження та передавання у часі та просторі. (Про інформацію: Закон України  від 2 жовтня 1992 року № 2657-XII)

Доходи бюджету — податкові, неподаткові та інші надходження на безповоротній основі, справляння яких передбачено законодавством України (включаючи трансферти, плату за надання адміністративних послуг, власні надходження бюджетних установ). (Бюджетний кодекс України: Закон України від 08.07.2010 № 2456-VI)

Житлово-комунальні послуги — результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг. (Про житлово-комунальні послуги: Закон України від 9 листопада 2017 року № 2189-VIII)

Загальний склад ради — кількісний склад депутатів ради, визначений радою відповідно до закону. (Про місцеве самоврядування в Україні: Закон України від 21.05.1997 № 280/97-ВР)

Загальні збори — зібрання всіх чи частини жителів села (сіл), селища, міста для вирішення питань місцевого значення. (Про місцеве самоврядування в Україні: Закон України від 21.05.1997 № 280/97-ВР)

Заклад культури — юридична особа, основною діяльністю якої є діяльність у сфері культури, або структурний підрозділ юридичної особи, функції якого полягають у провадженні діяльності у сфері культури. (Про культуру: Закон України від 14 грудня 2010 року № 2778-VI)

Засоби масової інформації — засоби, призначені для публічного поширення друкованої або аудіовізуальної інформації. (Про інформацію: Закон України  від 2 жовтня 1992 року № 2657-XII)

Заява (клопотання) — звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. (Про звернення громадян: Закон України 2 жовтня 1996 року № 393/96-ВР)

Збір (плата, внесок) — обов’язковий платіж до відповідного бюджету або на єдиний рахунок, що справляється з платників зборів, з умовою отримання ними спеціальної вигоди, у тому числі внаслідок вчинення на користь таких осіб державними органами, органами місцевого самоврядування, іншими уповноваженими органами та особами юридично значимих дій. (Податковий кодекс України: Закон України від 2 грудня 2010 року№ 2755-VI)

Звіт про відстеження результативності регуляторного акта — документ, який містить дані про результати відстеження результативності регуляторного акта та про методи, за допомогою яких було здійснено таке відстеження. (Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності: Закон України від 11 вересня 2003 року № 1160-IV)

Земельна ділянка — це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами. (Земельний кодекс України: Закон України від 25 жовтня 2001 року№ 2768-III)

Землеустрій — це сукупність соціально-економічних та екологічних заходів, спрямованих на регулювання земельних відносин та раціональної організації території адміністративно-територіальних одиниць, суб’єктів господарювання, що здійснюються під впливом суспільно-виробничих відносин і розвитку продуктивних сил. (Земельний кодекс України: Закон України від 25 жовтня 2001 року№ 2768-III)

Землі авіаційного транспорту —  землі під: а) аеропортами, аеродромами, відокремленими спорудами (об’єктами управління повітряним рухом, радіонавігації та посадки, очисними та іншими спорудами), службово-технічними територіями з будівлями та спорудами, що забезпечують роботу авіаційного транспорту; б) вертольотними станціями, включаючи вертольотодроми, службово-технічними територіями з усіма будівлями та спорудами; в) ремонтними заводами цивільної авіації, аеродромами, вертольотодромами, гідроаеродромами та іншими майданчиками для експлуатації повітряних суден; г) службовими об’єктами, що забезпечують роботу авіаційного транспорту. (Земельний кодекс України: Закон України від 25 жовтня 2001 року№ 2768-III)

Землі автомобільного транспорту — землі під спорудами та устаткуванням енергетичного, гаражного і паливороздавального господарства, автовокзалами, автостанціями, лінійними виробничими спорудами, службово-технічними будівлями, станціями технічного обслуговування, автозаправними станціями, автотранспортними, транспортно-експедиційними підприємствами, авторемонтними заводами, базами, вантажними дворами, майданчиками контейнерними та для перечеплення, службовими та культурно-побутовими будівлями й іншими об’єктами, що забезпечують роботу автомобільного транспорту. (Земельний кодекс України: Закон України від 25 жовтня 2001 року№ 2768-III)

Землі водного фонду — землі, зайняті: а) морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними об’єктами, болотами, а також островами, не зайнятими лісами; б) прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм, крім земель, зайнятих лісами; в) гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них; г) береговими смугами водних шляхів; ґ) штучно створеними земельними ділянками в межах акваторій морських портів. (Земельний кодекс України: Закон України від 25 жовтня 2001 року№ 2768-III)

Землі дорожнього господарства — землі під проїзною частиною, узбіччям, земляним полотном, декоративним озелененням, резервами, кюветами, мостами, тунелями, транспортними розв’язками, водопропускними спорудами, підпірними стінками і розташованими в межах смуг відведення іншими дорожніми спорудами та обладнанням, а також землі, що знаходяться за межами смуг відведення, якщо на них розміщені споруди, що забезпечують функціонування автомобільних доріг, а саме: а) паралельні об’їзні дороги, поромні переправи, снігозахисні споруди і насадження, протилавинні та протисельові споруди, вловлюючі з’їзди;  б) майданчики для стоянки транспорту і відпочинку, підприємства та об’єкти служби дорожнього сервісу; в) будинки (в тому числі жилі) та споруди дорожньої служби з виробничими базами; г) захисні насадження. (Земельний кодекс України: Закон України від 25 жовтня 2001 року№ 2768-III)

Землі енергетичної системи — землі, надані під електрогенеруючі об’єкти (атомні, теплові, гідроелектростанції, електростанції з використанням енергії вітру і сонця та інших джерел), під об’єкти транспортування електроенергії до користувача, крім визначених законом випадків розміщення таких об’єктів на землях іншого цільового призначення. (Земельний кодекс України: Закон України від 25 жовтня 2001 року№ 2768-III)

Землі житлової та громадської забудови — земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об’єктів загального користування. (Земельний кодекс України: Закон України від 25 жовтня 2001 року№ 2768-III)

Землі залізничного транспорту — землі смуг відведення залізниць під залізничним полотном та його облаштуванням, станціями з усіма будівлями і спорудами енергетичного, локомотивного, вагонного, колійного, вантажного і пасажирського господарства, сигналізації та зв’язку, водопостачання, каналізації; під захисними та укріплювальними насадженнями, службовими, культурно-побутовими будівлями та іншими спорудами, необхідними для забезпечення роботи залізничного транспорту. (Земельний кодекс України: Закон України від 25 жовтня 2001 року№ 2768-III)

Землі зв’язку — земельні ділянки, надані під повітряні і кабельні телефонно-телеграфні лінії та супутникові засоби зв’язку. (Земельний кодекс України: Закон України від 25 жовтня 2001 року№ 2768-III)

Землі історико-культурного призначення — землі, на яких розташовані пам’ятки культурної спадщини, їх комплекси (ансамблі), історико-культурні заповідники, історико-культурні заповідні території, охоронювані археологічні території, музеї просто неба, меморіальні музеї-садиби. (Земельний кодекс України: Закон України від 25 жовтня 2001 року№ 2768-III)

Землі лісогосподарського призначення — землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства. (Земельний кодекс України: Закон України від 25 жовтня 2001 року№ 2768-III)

Землі міського електротранспорту — землі під відокремленими трамвайними коліями та їх облаштуванням, метрополітеном, коліями і станціями фунікулерів, канатними дорогами, ескалаторами, трамвайно-тролейбусними депо, вагоноремонтними заводами, спорудами енергетичного і колійного господарства, сигналізації і зв’язку, службовими і культурно-побутовими будівлями та іншими спорудами, необхідними для забезпечення роботи міського електротранспорту. (Земельний кодекс України: Закон України від 25 жовтня 2001 року№ 2768-III)

Землі морського транспорту — землі під: а) морськими портами з набережними, майданчиками, причалами, вокзалами, будівлями, спорудами, устаткуванням, об’єктами загальнопортового і комплексного обслуговування флоту; б) гідротехнічними спорудами і засобами навігаційної обстановки, судноремонтними заводами, майстернями, базами, складами, радіоцентрами, службовими та культурно-побутовими будівлями та іншими спорудами, що обслуговують морський транспорт. (Земельний кодекс України: Закон України від 25 жовтня 2001 року№ 2768-III)

Землі оборони — землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства України. (Земельний кодекс України: Закон України від 25 жовтня 2001 року№ 2768-III)

Землі оздоровчого призначення —  землі, що мають природні лікувальні властивості, які використовуються або можуть використовуватися для профілактики захворювань і лікування людей. (Земельний кодекс України: Закон України від 25 жовтня 2001 року№ 2768-III)

Землі природно-заповідного фонду — це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об’єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об’єктів природно-заповідного фонду. (Земельний кодекс України: Закон України від 25 жовтня 2001 року№ 2768-III)

Землі промисловості — землі, надані для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд промислових, гірничодобувних, транспортних та інших підприємств, їх під’їзних шляхів, інженерних мереж, адміністративно-побутових будівель, інших споруд. (Земельний кодекс України: Закон України від 25 жовтня 2001 року№ 2768-III)

Землі рекреаційного призначення — землі, які використовуються для організації відпочинку населення, туризму та проведення спортивних заходів. (Земельний кодекс України: Закон України від 25 жовтня 2001 року№ 2768-III)

Землі річкового транспорту — землі під: а) портами, спеціалізованими причалами, пристанями і затонами з усіма технічними спорудами та устаткуванням, що обслуговують річковий транспорт; б) пасажирськими вокзалами, павільйонами і причалами; в) судноплавними каналами, судноплавними, енергетичними та гідротехнічними спорудами, службово-технічними будівлями; г) берегоукріплювальними спорудами й насадженнями; ґ) вузлами зв’язку, радіоцентрами і радіостанціями; д) будівлями, береговими навігаційними знаками та іншими спорудами для обслуговування водних шляхів, судноремонтними заводами, ремонтно-експлуатаційними базами, майстернями, судноверф’ями, відстійно-ремонтними пунктами, складами, матеріально-технічними базами, інженерними мережами, службовими та культурно-побутовими будівлями, іншими об’єктами, що забезпечують роботу річкового транспорту. (Земельний кодекс України: Закон України від 25 жовтня 2001 року№ 2768-III)

Землі сільськогосподарського призначення — землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей. (Земельний кодекс України: Закон України від 25 жовтня 2001 року№ 2768-III)

Землі транспорту — землі, надані підприємствам, установам та організаціям залізничного, автомобільного транспорту і дорожнього господарства, морського, річкового, авіаційного, трубопровідного транспорту та міського електротранспорту для виконання покладених на них завдань щодо експлуатації, ремонту і розвитку об’єктів транспорту. (Земельний кодекс України: Закон України від 25 жовтня 2001 року№ 2768-III)

Землі трубопровідного транспорту — земельні ділянки, надані під наземні і надземні трубопроводи та їх споруди, а також під наземні споруди підземних трубопроводів. (Земельний кодекс України: Закон України від 25 жовтня 2001 року№ 2768-III)

Індивідуальний акт — акт (рішення) суб’єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк. (Кодекс адміністративного судочинства України: Закон України від 6 липня 2005 року № 2747-IV)

Інформаційні служби органів державної влади та органів місцевого самоврядування — структурні підрозділи цих органів, що виконують інформаційно-аналітичні функції та забезпечують зв’язки із засобами масової інформації, громадськістю. (Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації: Закон України від 23 вересня 1997 року № 539/97-ВР)

Інформація — будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді. (Про інформацію: Закон України  від 2 жовтня 1992 року № 2657-XII)

Інформація довідково-енциклопедичного характеру — систематизовані, документовані, публічно оголошені або іншим чином поширені відомості про суспільне, державне життя та навколишнє природне середовище. (Про інформацію: Закон України  від 2 жовтня 1992 року № 2657-XII)

Інформація конфіденційна — інформація про фізичну особу, а також інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб’єктів владних повноважень. (Про інформацію: Закон України  від 2 жовтня 1992 року № 2657-XII)

Інформація масова — інформація, що поширюється з метою її доведення до необмеженого кола осіб. (Про інформацію: Закон України  від 2 жовтня 1992 року № 2657-XII)

Інформація науково-технічна — будь-які відомості та/або дані про вітчизняні та зарубіжні досягнення науки, техніки і виробництва, одержані в ході науково-дослідної, дослідно-конструкторської, проектно-технологічної, виробничої та громадської діяльності, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді. (Про інформацію: Закон України  від 2 жовтня 1992 року № 2657-XII)

Інформація податкова — сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб’єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку, встановленому Податковим кодексом України. (Про інформацію: Закон України  від 2 жовтня 1992 року № 2657-XII)

Інформація правова — будь-які відомості про право, його систему, джерела, реалізацію, юридичні факти, правовідносини, правопорядок, правопорушення і боротьбу з ними та їх профілактику тощо. (Про інформацію: Закон України  від 2 жовтня 1992 року № 2657-XII)

Інформація про стан довкілля (екологічна інформація) — відомості та/або дані про: стан складових довкілля та його компоненти, включаючи генетично модифіковані організми, та взаємодію між цими складовими; фактори, що впливають або можуть впливати на складові довкілля (речовини, енергія, шум і випромінювання, а також діяльність або заходи, включаючи адміністративні, угоди в галузі навколишнього природного середовища, політику, законодавство, плани і програми); стан здоров’я та безпеки людей, умови життя людей, стан об’єктів культури і споруд тією мірою, якою на них впливає або може вплинути стан складових довкілля; інші відомості та/або дані. (Про інформацію: Закон України  від 2 жовтня 1992 року № 2657-XII)

Інформація про фізичну особу (персональні дані) — відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована. (Про інформацію: Закон України  від 2 жовтня 1992 року № 2657-XII)

Інформація соціологічна — будь-які документовані відомості про ставлення до окремих осіб, подій, явищ, процесів, фактів тощо. (Про інформацію: Закон України  від 2 жовтня 1992 року № 2657-XII)

Інформація статистична — документована інформація, що дає кількісну характеристику масових явищ та процесів, які відбуваються в економічній, соціальній, культурній та інших сферах життя суспільства. (Про інформацію: Закон України  від 2 жовтня 1992 року № 2657-XII)

Історичне населене місце — населене місце, яке зберегло повністю або частково історичний ареал і занесене до Списку історичних населених місць України. (Про охорону культурної спадщини: Закон України від 8 червня 2000 року№ 1805-III)

Історичний ареал населеного місця — частина населеного місця, що зберегла об’єкти культурної спадщини і пов’язані з ними розпланування та форму забудови, які походять з попередніх періодів розвитку, типові для певних культур або періодів розвитку. (Про охорону культурної спадщини: Закон України від 8 червня 2000 року№ 1805-III)

Кадастрові зйомки — це комплекс робіт, виконуваних для визначення та відновлення меж земельних ділянок. (Земельний кодекс України: Закон України від 25 жовтня 2001 року№ 2768-III)

Конфіденційна інформація — інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб’єктів владних повноважень, та яка може поширюватися у визначеному ними порядку за їхнім бажанням відповідно до передбачених ними умов. (Про доступ до публічної інформації: Закон України від 13 січня 2011 року № 2939-VI)

Корупційне правопорушення — діяння, що містить ознаки корупції, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 Закон України «Про запобігання корупції»[1], за яке законом встановлено кримінальну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність. (Про запобігання корупції: Закон України від 14 жовтня 2014 року№ 1700-VII)

Корупція — використання особою, зазначеною у частині першій статті 3 Закон України «Про запобігання корупції»*, наданих їй службових повноважень чи пов’язаних з ними можливостей з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття такої вигоди чи прийняття обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб або відповідно обіцянка/пропозиція чи надання неправомірної вигоди особі, зазначеній у частині першій статті 3 цього Закону*, або на її вимогу іншим фізичним чи юридичним особам з метою схилити цю особу до протиправного використання наданих їй службових повноважень чи пов’язаних з ними можливостей. (Про запобігання корупції: Закон України від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII)

Макрорегіон — частина території України у складі декількох регіонів чи їх частин, об’єднаних за спільними ознаками, яким притаманні спільні проблеми розвитку, в межах якої реалізуються спеціальні для цієї території програми регіонального розвитку. (Про засади державної регіональної політики: Закон України від 05.02.2015 № 156-VIII)

Межа району, села, селища, міста, району у місті — це умовна лінія на поверхні землі, що відокремлює територію району, села, селища, міста, району у місті від інших територій. (Земельний кодекс України: Закон України від 25 жовтня 2001 року№ 2768-III)

Мікрорегіон — частина території регіону, що характеризується територіальною цілісністю та особливостями розвитку, в межах якої реалізуються спеціальні для цієї території проекти регіонального розвитку. (Про засади державної регіональної політики: Закон України від 05.02.2015 № 156-VIII)

Мінімальний бюджет місцевого самоврядування — розрахунковий обсяг місцевого бюджету, необхідний для здійснення повноважень місцевого самоврядування на рівні мінімальних соціальних потреб, який гарантується державою. (Про місцеве самоврядування в Україні: Закон України від 21.05.1997 № 280/97-ВР)

Мінімальний рівень соціальних потреб — гарантований державою мінімальний рівень соціальних послуг на душу населення в межах усієї території України. (Про місцеве самоврядування в Україні: Закон України від 21.05.1997 № 280/97-ВР)

Містобудівна документація — затверджені текстові та графічні матеріали з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій. (Про регулювання містобудівної діяльності: Закон України від 17 лютого 2011 року № 3038-VI)

Містобудівний кадастр населених пунктів —  це система даних про населені пункти, їхні функціональні зони, окремі території та земельні ділянки, будинки й споруди, соціальну, інженерну і транспортну інфраструктуру, екологічні та інженерно-геологічні умови. (Про містобудівний кадастр населених пунктів: Постанова Кабінету Міністрів України від 25.03.1993 № 224)

Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки  — документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об’єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.  (Про регулювання містобудівної діяльності: Закон України від 17 лютого 2011 року № 3038-VI)

Містобудування (містобудівна діяльність) — це цілеспрямована діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, громадян, об’єднань громадян по створенню та підтриманню повноцінного життєвого середовища, яка включає прогнозування розвитку населених пунктів і територій, планування, забудову та інше використання територій, проектування, будівництво об’єктів містобудування, спорудження інших об’єктів, реконструкцію історичних населених пунктів при збереженні традиційного характеру середовища, реставрацію та реабілітацію об’єктів культурної спадщини, створення інженерної та транспортної інфраструктури. (Про основи містобудування: Закон України від 16 листопада 1992 року № 2780-XII)

Місце перебування — адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком менше шести місяців на рік. (Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні: Закон України від 11 грудня 2003 року № 1382-IV)

Місце проживання — житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини. (Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні: Закон України від 11 грудня 2003 року № 1382-IV)

Місцева державна адміністрація — місцевий орган виконавчої влади, який входить до системи органів виконавчої влади; в межах своїх повноважень здійснює виконавчу владу на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, а також реалізує повноваження, делеговані їй відповідною радою. (Про місцеві державні адміністрації: Закон України від 09.04.1999 № 586-XIV)

Місцеве запозичення — операції з отримання до бюджету Автономної Республіки Крим, обласного чи міського бюджету кредитів (позик) на умовах повернення, платності та строковості з метою фінансування бюджету Автономної Республіки Крим, обласного чи міського бюджету. (Бюджетний кодекс України: Закон України від 08.07.2010 № 2456-VI)

Місцеве самоврядування – право територіальної громади — жителів села чи добровільного об’єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста — самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. (Конституція України)

Місцевий борг — загальна сума боргових зобов’язань Автономної Республіки Крим, обласної ради чи міської територіальної громади з повернення отриманих та непогашених кредитів (позик) станом на звітну дату, що виникають внаслідок місцевого запозичення. (Бюджетний кодекс України: Закон України від 08.07.2010 № 2456-VI)

Місцевий референдум — форма прийняття територіальною громадою рішень з питань, що належать до відання місцевого самоврядування, шляхом прямого голосування. (Про місцеве самоврядування в Україні: Закон України від 21.05.1997 № 280/97-ВР)

Місцевий фінансовий орган — установа, що відповідно до законодавства України здійснює функції з складання прогнозів місцевих бюджетів, складання, виконання місцевих бюджетів, контролю за витрачанням коштів розпорядниками бюджетних коштів, а також інші функції, пов’язані з управлінням коштами місцевого бюджету. (Бюджетний кодекс України: Закон України від 08.07.2010 № 2456-VI)

Місцеві бюджети — бюджет Автономної Республіки Крим, обласні, районні бюджети та бюджети місцевого самоврядування. (Бюджетний кодекс України: Закон України від 08.07.2010 № 2456-VI)

Місцеві додаткові вибори –вибори депутатів сільських, селищних рад територіальної громади, які призначаються Центральною виборчою комісією у разі її приєднання до іншої територіальної громади. (Виборчий кодекс України: Закон України від 19.12 2019 № 396-IX)

Місцеві мовники — телерадіоорганізації, які ведуть ефірне мовлення у рамках одного міста. (Про затвердження результатів соціологічного дослідження «Рейтинги місцевих телерадіомовників в областях (регіонах): Рішення Нацради телерадіомовлення від 19.01.2005 № 49)

Місцеві перші вибори — вибори депутатів, сільських, селищних, міських голів, які призначаються у разі об’єднання територіальних громад, утворення нових адміністративно-територіальних одиниць, інших змін адміністративно-територіального устрою або змін, в результаті яких утворюється новий орган місцевого самоврядування. (Виборчий кодекс України: Закон України від 19.12 2019 № 396-IX)

Місцеві повторні вибори – вибори, які призначаються територіальною виборчою комісією у разі визнання відповідних місцевих виборів такими, що не відбулися, в порядку, встановленому Виборчим кодексом України. (Виборчий кодекс України: Закон України від 19.12 2019 № 396-IX)

Місцеві податки та збори – податки і збори, встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених Податковим кодексом України, рішеннями сільських, селищних, міських рад та рад об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, у межах їх повноважень і є обов’язковими до сплати на території відповідних територіальних громад. (Податковий кодекс України: Закон України від 2 грудня 2010 року№ 2755-VI)

Місцеві позачергові вибори — вибори,  які призначаються Верховною Радою України у разі дострокового припинення повноважень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласної, районної, міської, районної у місті, сільської, селищної ради, сільського, селищного, міського голови, а також в інших випадках, передбачених законами України. (Виборчий кодекс України: Закон України від 19.12 2019 № 396-IX)

Місцеві потреби — потреби територіальної громади в обсягах сільськогосподарської продукції для їх споживання бюджетними установами та організаціями, утримання яких здійснюється за рахунок коштів місцевого бюджету у межах власних або делегованих повноважень такої територіальної громади. (Про державну підтримку сільського господарства України: Закон України від 24.06.2004 № 1877-IV)

Місцеві проміжні вибори — вибори, які призначаються територіальною виборчою комісією у відповідному багатомандатному окрузі у зв’язку з достроковим припиненням повноважень депутата сільської, селищної, міської ради (територіальної громади з кількістю виборців до 10 тисяч). (Виборчий кодекс України: Закон України від 19.12 2019 № 396-IX)

Місцеві ресурси— рухоме і нерухоме майно, кошти місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, об’єкти їх спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад, майно, що належить Автономній Республіці Крим, управління яким здійснює Рада міністрів Автономної Республіки Крим. (Про державну допомогу суб’єктам господарювання: Закон України від 01.07.2014 № 1555-VII)

Місцеві чергові вибори – вибори, які призначаються Верховною Радою України у зв’язку із закінченням строку повноважень місцевих рад, сільських, селищних міських голів, обраних на попередніх чергових місцевих виборах. (Виборчий кодекс України: Закон України від 19.12 2019 № 396-IX)

Міська місцевість – адміністративна територія міських поселень (міста, селища міського типу). (Кодекс газорозподільних систем: Постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 30.09.2015  № 2494)

Міський громадський транспорт — міський транспорт загального користування: автобус, метро, трамвай та тролейбус, що працює на визначених маршрутах, за встановленими розкладом руху та тарифами. (Про затвердження Інструкції про порядок обліку разових квитків на проїзд у міському електротранспорті та абонементних квитків на проїзд у міському громадському транспорті України і форм облікових документів N 1 (разові квитки), N 2 (абонементні квитки), N 3-ШЛ (шляховий лист): Наказ, Держбуду України від 11.05.1999 № 116)

Міський електричний транспорт — складова частина єдиної транспортної системи, призначена для перевезення громадян трамваями, тролейбусами, поїздами метрополітену на маршрутах (лініях) відповідно до вимог життєзабезпечення населених пунктів. (Про міський електричний транспорт Закон України від 29.06.2004 № 1914-IV)

Моніторинг земель — це система спостереження за станом земель з метою своєчасного виявлення змін, їх оцінки, відвернення та ліквідації наслідків негативних процесів. (Земельний кодекс України: Закон України від 25 жовтня 2001 року  № 2768-III)

Моніторинг та оцінка результативності реалізації державної регіональної політики — періодичне відстеження відповідних індикаторів на основі офіційних статистичних даних та інформації центральних органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та проведення на підставі даних моніторингу оцінки результативності виконання індикаторів шляхом порівняння отриманих результатів з їх цільовими значеннями. (Про засади державної регіональної політики: Закон України від 05.02.2015 № 156-VIII)

Найменування та перейменування географічних об’єктів — присвоєння назв географічним об’єктам відповідними органами державної влади або органами місцевого самоврядування. (Про географічні назви: Закон України від 31 травня 2005 року № 2604-IV)

Неправомірна вигода — грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, будь-які інші вигоди нематеріального чи негрошового характеру, які обіцяють, пропонують, надають або одержують без законних на те підстав. (Про запобігання корупції: Закон України від 14 жовтня 2014 року№ 1700-VII)

Нормативно-правовий акт — акт управління (рішення) суб’єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування. (Кодекс адміністративного судочинства України: Закон України від 6 липня 2005 року № 2747-IV)

Обласний бюджет — план утворення і використання фінансових ресурсів, необхідних для забезпечення спільних інтересів територіальних громад, виконання місцевих програм, здійснення бюджетного вирівнювання. (Про місцеве самоврядування в Україні: Закон України від 21.05.1997 № 280/97-ВР)

Облік кількості земель — відображення у відомостях і документах даних, які характеризують кожну земельну ділянку, а також землі за площею та складом земельних угідь, розподіл земель за власниками, землекористувачами. (Земельний кодекс України: Закон України від 25 жовтня 2001 року№ 2768-III)

Органи самоорганізації населення — представницькі органи, що створюються частиною жителів, які тимчасово або постійно проживають на відповідній території в межах села, селища, міста. (Про місцеве самоврядування в Україні: Закон України від 21.05.1997 № 280/97-ВР)

Офіційна інформація органів державної влади та органів місцевого самоврядування — офіційна документована інформація, створена в процесі діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування, яка доводиться до відома населення в порядку, встановленому Конституцією України, законами України «Про інформацію» та «Про доступ до публічної інформації», «Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації». (Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації: Закон України від 23 вересня 1997 року № 539/97-ВР)

Охорона земель — це система правових, організаційних, економічних та інших заходів, спрямованих на раціональне використання земель, запобігання необґрунтованому вилученню земель сільськогосподарського і лісогосподарського призначення, захист від шкідливого антропогенного впливу, відтворення і підвищення родючості ґрунтів, підвищення продуктивності земель лісогосподарського призначення, забезпечення особливого режиму використання земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення. (Земельний кодекс України: Закон України від 25 жовтня 2001 року№ 2768-III)

Перегляд регуляторного акта — заходи, спрямовані на приведення регуляторним органом прийнятого ним регуляторного акта у відповідність з принципами державної регуляторної політики. (Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності: Закон України від 11 вересня 2003 року № 1160-IV)

Планування і забудова територій — діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб, яка передбачає: 1) прогнозування розвитку територій; 2) забезпечення раціонального розселення і визначення напрямів сталого розвитку територій; 3) обґрунтування розподілу земель за цільовим призначенням; 4) взаємоузгодження державних, громадських та приватних інтересів під час планування і забудови територій;5) визначення і раціональне взаємне розташування зон житлової та громадської забудови, виробничих, рекреаційних, природоохоронних, оздоровчих, історико-культурних та інших зон і об’єктів;6) встановлення режиму забудови територій, на яких передбачено провадження містобудівної діяльності; 7)розроблення містобудівної та проектної документації, будівництво об’єктів; 8)реконструкцію існуючої забудови та територій; 9) збереження, створення та відновлення рекреаційних, природоохоронних, оздоровчих територій та об’єктів, ландшафтів, лісів, парків, скверів, окремих зелених насаджень;10)створення та розвиток інженерно-транспортної інфраструктури; 11) створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення; 12) проведення моніторингу забудови; 13) ведення містобудівного кадастру; 14) здійснення контролю у сфері містобудування. (Про регулювання містобудівної діяльності: Закон України від 17 лютого 2011 року № 3038-VI)

Подарунок — грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, які надають/одержують безоплатно або за ціною, нижчою мінімальної ринкової. (Про запобігання корупції: Закон України від 14 жовтня 2014 року№ 1700-VII)

Податок — обов’язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету або на єдиний рахунок, що справляється з платників податку відповідно до Податкового кодексу України. (Податковий кодекс України: Закон України від 2 грудня 2010 року№ 2755-VI)

Показники результативності регуляторного акта — показники, на підставі яких при проведенні відстеження результативності регуляторного акта здійснюється оцінка стану впровадження цього регуляторного акта та досягнення ним цілей, задекларованих при його прийнятті. (Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності: Закон України від 11 вересня 2003 року № 1160-IV)

Порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування — розклад, обсяг, форми і методи оприлюднення відомостей про діяльність органів державної влади та органів місцевого самоврядування в межах визначених Законом України «Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації» квот часу, газетних (журнальних) площ та виділених коштів. (Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації: Закон України від 23 вересня 1997 року № 539/97-ВР)

Посадова особа місцевого самоврядування — особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження у здійсненні організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету. (Про місцеве самоврядування в Україні: Закон України від 21.05.1997 № 280/97-ВР)

Потенційний конфлікт інтересів — наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об’єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень. (Про запобігання корупції: Закон України від 14 жовтня 2014 року№ 1700-VII)

Поточний бюджет — доходи і видатки місцевого бюджету, які утворюються і використовуються для покриття поточних видатків. (Про місцеве самоврядування в Україні: Закон України від 21.05.1997 № 280/97-ВР)

Право власності на землю — це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. (Земельний кодекс України: Закон України від 25 жовтня 2001 року№ 2768-III)

Право земельного сервітуту — це право власника або землекористувача земельної ділянки чи іншої заінтересованої особи на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками). (Земельний кодекс України: Закон України від 25 жовтня 2001 року№ 2768-III)

Право комунальної власності — право територіальної громади володіти, доцільно, економно, ефективно користуватися і розпоряджатися на свій розсуд і в своїх інтересах майном, що належить їй, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування. (Про місцеве самоврядування в Україні: Закон України від 21.05.1997 № 280/97-ВР)

Право оренди земельної ділянки — це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. (Земельний кодекс України: Закон України від 25 жовтня 2001 року№ 2768-III)

Право постійного користування земельною ділянкою — це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку. (Земельний кодекс України: Закон України від 25 жовтня 2001 року№ 2768-III)

Правомочний склад ради — кількість депутатів, обраних до відповідної ради, повноваження яких визнано і не припинено в установленому законом порядку, яка становить не менш як дві третини від загального складу ради. (Про місцеве самоврядування в Україні: Закон України від 21.05.1997 № 280/97-ВР)

Представницький орган місцевого самоврядування — виборний орган (рада), який складається з депутатів і відповідно до закону наділяється правом представляти інтереси територіальної громади і приймати від її імені рішення. (Про місцеве самоврядування в Україні: Закон України від 21.05.1997 № 280/97-ВР)

Приватний інтерес — будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв’язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях. (Про запобігання корупції: Закон України від 14 жовтня 2014 року№ 1700-VII)

Приміська зона — територія, що забезпечує просторовий та соціально-економічний розвиток міста. (Про регулювання містобудівної діяльності: Закон України від 17 лютого 2011 року № 3038-VI)

Програма регіонального розвитку — комплекс взаємопов’язаних завдань та заходів довготривалого характеру, спрямованих на досягнення визначених цілей регіонального розвитку, оформлений як документ, що готується та затверджується у встановленому законодавством порядку та реалізується через проекти регіонального розвитку, об’єднані спільною метою. (Про засади державної регіональної політики: Закон України від 05.02.2015 № 156-VIII)

Програми економічного і соціального розвитку — державні цільові програми економічного, соціального розвитку, програми економічного, соціального розвитку Автономної Республіки Крим, областей, районів, міст. (Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України: Закон України від 23 березня 2000 року№ 1602-III)

 Проект бюджету — проект плану формування та використання фінансових ресурсів для забезпечення завдань і функцій, що здійснюються органами державної влади (органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування) протягом бюджетного періоду, який є невід’ємною частиною проекту закону про Державний бюджет України (проекту рішення про місцевий бюджет). (Бюджетний кодекс України: Закон України від 08.07.2010 № 2456-VI)

Проект регіонального розвитку — комплекс взаємопов’язаних заходів для розв’язання окремих проблем регіонального розвитку, оформлений як документ за встановленою законодавством формою, яким визначаються спільні дії учасників проекту, а також ресурси, необхідні для досягнення цілей проекту протягом установлених термінів. (Про засади державної регіональної політики: Закон України від 05.02.2015 № 156-VIII)

Промисловий район — район, в якому частка зайнятих у промисловості перевищує частку зайнятих у сільському господарстві, а також райони, на території яких перебувають у стадії закриття вугледобувні та вуглепереробні підприємства. (Про стимулювання розвитку регіонів: Закон України від 08.09.2005 № 2850-IV)

Пропозиція (зауваження) — звернення громадян, де висловлюються порада, рекомендація щодо діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів, посадових осіб, а також висловлюються думки щодо врегулювання суспільних відносин та умов життя громадян, вдосконалення правової основи державного і громадського життя, соціально-культурної та інших сфер діяльності держави і суспільства. (Про звернення громадян: Закон України 2 жовтня 1996 року № 393/96-ВР)

Пряме підпорядкування — відносини прямої організаційної або правової залежності підлеглої особи від її керівника, в тому числі через вирішення (участь у вирішенні) питань прийняття на роботу, звільнення з роботи, застосування заохочень, дисциплінарних стягнень, надання вказівок, доручень тощо, контролю за їх виконанням. (Про запобігання корупції: Закон України від 14 жовтня 2014 року№ 1700-VII)

Публічна інформація — це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб’єктами владних повноважень своїх обов’язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб’єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених Законом України «Про доступ до публічної інформації». (Про доступ до публічної інформації: Закон України від 13 січня 2011 року № 2939-VI)

Публічна інформація у формі відкритих даних — це публічна інформація у форматі, що дозволяє її автоматизоване оброблення електронними засобами, вільний та безоплатний доступ до неї, а також її подальше використання. (Про доступ до публічної інформації: Закон України від 13 січня 2011 року № 2939-VI)

Публічна служба — діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування. (Кодекс адміністративного судочинства України: Закон України від 6 липня 2005 року № 2747-IV)

Публічно-правовий спір — спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв’язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов’язує надавати такі послуги виключно суб’єкта владних повноважень, і спір виник у зв’язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб’єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв’язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб’єкта владних повноважень або іншої особи. (Кодекс адміністративного судочинства України: Закон України від 6 липня 2005 року № 2747-IV)

Ради обласні, районні — органи місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст, у межах повноважень, визначених Конституцією України, Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні»,  іншими законами, а також повноважень, переданих їм сільськими, селищними, міськими радами.  (Про місцеве самоврядування в Україні: Закон України від 21.05.1997 № 280/97-ВР)

Ради сільські, селищні, міські — органи місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» та іншими законами.  (Про місцеве самоврядування в Україні: Закон України від 21.05.1997 № 280/97-ВР)

Районний бюджет — план утворення і використання фінансових ресурсів, необхідних для забезпечення спільних інтересів територіальних громад сіл, селищ, міст районного значення, виконання місцевих програм, здійснення бюджетного вирівнювання. (Про місцеве самоврядування в Україні: Закон України від 21.05.1997 № 280/97-ВР)

Районні та обласні ради — органи місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст. (Про місцеве самоврядування в Україні: Закон України від 21.05.1997 № 280/97-ВР)

Реальний конфлікт інтересів — суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об’єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень. (Про запобігання корупції: Закон України від 14 жовтня 2014 року№ 1700-VII)

Регіон — територія Автономної Республіки Крим, області, міст Києва та Севастополя. (Про стимулювання розвитку регіонів: Закон України від 08.09.2005 № 2850-IV; Про засади державної регіональної політики: Закон України від 05.02.2015 № 156-VIII)

Регіональний розвиток — процес соціальних, економічних, екологічних, гуманітарних та інших позитивних змін у регіонах. (Про засади державної регіональної політики: Закон України від 05.02.2015 № 156-VIII)

Регуляторна діяльність — діяльність, спрямована на підготовку, прийняття, відстеження результативності та перегляд регуляторних актів, яка здійснюється регуляторними органами, фізичними та юридичними особами, їх об’єднаннями, територіальними громадами в межах, у порядку та у спосіб, що встановлені Конституцією України, Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» та іншими нормативно-правовими актами. (Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності: Закон України від 11 вересня 2003 року № 1160-IV)

Реєстр територіальної громади — база даних, призначена для зберігання, обробки, використання визначеної Законом України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» інформації, що створюється, ведеться та адмініструється органом реєстрації для обліку осіб, які проживають на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці. (Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні: Закон України від 11 грудня 2003 року № 1382-IV)

Реєстрація — внесення інформації до реєстру територіальної громади, документів, до яких вносяться відомості про місце проживання/перебування особи, із зазначенням адреси житла/місця перебування із подальшим внесенням відповідної інформації до Єдиного державного демографічного реєстру в установленому Кабінетом Міністрів України порядку. (Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні: Закон України від 11 грудня 2003 року № 1382-IV)

Рішення про місцевий бюджет — нормативно-правовий акт Верховної Ради Автономної Республіки Крим чи відповідної місцевої ради, виданий в установленому порядку, що затверджує місцевий бюджет та визначає повноваження відповідно Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації або виконавчого органу місцевого самоврядування здійснювати виконання місцевого бюджету протягом бюджетного періоду. (Бюджетний кодекс України: Закон України від 08.07.2010 № 2456-VI)

Розпис бюджету — документ, в якому встановлюється розподіл доходів, фінансування бюджету, повернення кредитів до бюджету, бюджетних асигнувань головним розпорядникам бюджетних коштів за певними періодами року відповідно до бюджетної класифікації. (Бюджетний кодекс України: Закон України від 08.07.2010 № 2456-VI)

Розпорядник бюджетних коштів — бюджетна установа в особі її керівника, уповноважена на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов’язань, довгострокових зобов’язань за енергосервісом, середньострокових зобов’язань у сфері охорони здоров’я та здійснення витрат бюджету. (Бюджетний кодекс України: Закон України від 08.07.2010 № 2456-VI)

Розробник проекту регуляторного акта — регуляторний орган або інший орган, установа, організація, особа чи група осіб, що уповноважені розроблювати або організовувати, спрямовувати та координувати діяльність з розроблення проекту регуляторного акта. (Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності: Закон України від 11 вересня 2003 року № 1160-IV)

Самооподаткування — форма залучення на добровільній основі за рішенням зборів громадян за місцем проживання коштів населення відповідної території для фінансування разових цільових заходів соціально-побутового характеру. (Про місцеве самоврядування в Україні: Закон України від 21.05.1997 № 280/97-ВР)

Свійська птиця — птахи, які вирощуються та утримуються з метою: а) виробництва м’яса, харчових яєць та інших продуктів; б) поповнення поголів’я пернатої дичини; в) використання для виробничих цілей. (Про ветеринарну медицину: Закон України від 25 червня 1992 року № 2498-XII)

Свійські тварини — домашні тварини та сільськогосподарські тварини, які утримуються людиною, в тому числі тварини аквакультури. (Про ветеринарну медицину: Закон України від 25 червня 1992 року № 2498-XII)

Середньо- і довгострокове планування — функція державного управління з обрання пріоритетів, визначення з урахуванням наявних ресурсів цілей та напрямів розвитку, розроблення та виконання взаємопов’язаних завдань і заходів соціально-економічного розвитку на середньо- (від трьох до п’яти років) і довгостроковий (понад п’ять років) періоди. (Про засади державної регіональної політики: Закон України від 05.02.2015 № 156-VIII)

Сільська місцевість — території, що знаходяться за межами міст і є переважно зонами сільськогосподарського виробництва та сільської забудови. (Про сільськогосподарську дорадчу діяльність: Закон України від 17 червня 2004 року № 1807-IV)

Сільський район — район, в якому частка зайнятих у сільському господарстві перевищує частку зайнятих у промисловості. (Про стимулювання розвитку регіонів: Закон України від 08.09.2005 № 2850-IV)

Сільськогосподарські тварини — тварини, у тому числі риби, рептилії та амфібії, які вирощуються та/або утримуються людиною для виробництва харчових продуктів, побічних продуктів тваринного походження (шерсть, шкури, хутро), а також для інших сільськогосподарських цілей. (Про ветеринарну медицину: Закон України від 25 червня 1992 року № 2498-XII)

Скарга — звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об’єднань громадян, посадових осіб. (Про звернення громадян: Закон України 2 жовтня 1996 року № 393/96-ВР)

Склад ради — кількість депутатів, обраних до відповідної ради, повноваження яких визнано і не припинено в установленому законом порядку. (Про місцеве самоврядування в Україні: Закон України від 21.05.1997 № 280/97-ВР)

Служба в органах місцевого самоврядування — це професійна, на постійній основі діяльність громадян України, які займають посади в органах місцевого самоврядування, що спрямована на реалізацію територіальною громадою свого права на місцеве самоврядування та окремих повноважень органів виконавчої влади, наданих законом. ( Про службу в органах місцевого самоврядування: Закон України від 07.06.2001 № 2493-III)

Службова інформація –інформація, яка міститься в документах суб’єктів владних повноважень, які становлять внутрівідомчу службову кореспонденцію, доповідні записки, рекомендації, якщо вони пов’язані з розробкою напряму діяльності установи або здійсненням контрольних, наглядових функцій органами державної влади, процесом прийняття рішень і передують публічному обговоренню та/або прийняттю рішень;  інформація, яка зібрана в процесі оперативно-розшукової, контррозвідувальної діяльності, у сфері оборони країни, яку не віднесено до державної таємниці. (Про доступ до публічної інформації: Закон України від 13 січня 2011 року № 2939-VI)

Співробітництво територіальних громад — відносини між двома або більше територіальними громадами, що здійснюються на договірних засадах у визначених Законом України «Про співробітництво територіальних громад» формах з метою забезпечення соціально-економічного, культурного розвитку територій, підвищення якості надання послуг населенню на основі спільних інтересів та цілей, ефективного виконання органами місцевого самоврядування визначених законом повноважень. (Про співробітництво територіальних громад: Закон України від 17.06.2014 № 1508-VII)

Спільний проект — комплекс спільних заходів, що здійснюються органами місцевого самоврядування суб’єктів співробітництва за рахунок коштів місцевих бюджетів та інших не заборонених законодавством джерел і спрямовані на соціально-економічний, культурний розвиток територій. (Про співробітництво територіальних громад: Закон України від 17.06.2014 № 1508-VII)

Сталий розвиток населених пунктів — це соціально, економічно і екологічно збалансований розвиток міських і сільських поселень, спрямований на створення їх економічного потенціалу, повноцінного життєвого середовища для сучасного та наступних поколінь на основі раціонального використання ресурсів (природних, трудових, виробничих, науково-технічних, інтелектуальних тощо), технологічного переоснащення і реструктуризації підприємств, удосконалення соціальної, виробничої, транспортної, комунікаційно-інформаційної, інженерної, екологічної інфраструктури, поліпшення умов проживання, відпочинку та оздоровлення, збереження та збагачення біологічного різноманіття та культурної спадщини. (Про Концепцію сталого розвитку населених пунктів: Постанова Верховної Ради України від 24.12.1999 № 1359-XIV)

Старостинський округ — частина території об’єднаної територіальної громади, утвореної відповідно до Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад», на якій розташовані один або декілька населених пунктів (сіл, селищ), крім адміністративного центру об’єднаної територіальної громади, визначена сільською, селищною, міською радою з метою забезпечення представництва інтересів жителів такого населеного пункту (населених пунктів) старостою. (Про місцеве самоврядування в Україні: Закон України від 21.05.1997 № 280/97-ВР)

Стимулювання розвитку регіонів — комплекс правових, організаційних, наукових, фінансових та інших заходів, спрямованих на досягнення сталого розвитку регіонів на основі поєднання економічних, соціальних та екологічних інтересів на загальнодержавному та регіональному рівнях, максимально ефективного використання потенціалу регіонів в інтересах їх жителів та держави в цілому. (Про стимулювання розвитку регіонів: Закон України від 08.09.2005 № 2850-IV)

Суб’єкт владних повноважень — орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб’єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг. (Кодекс адміністративного судочинства України: Закон України від 6 липня 2005 року № 2747-IV)

Суб’єкт надання адміністративної послуги — орган виконавчої влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування, їх посадові особи, державний реєстратор, суб’єкт державної реєстрації, уповноважені відповідно до закону надавати адміністративні послуги. (Про адміністративні послуги: Закон України від 6 вересня 2012 року № 5203-VI)

Субвенції — міжбюджетні трансферти для використання на певну мету в порядку, визначеному органом, який прийняв рішення про надання субвенції. (Бюджетний кодекс України: Закон України від 08.07.2010 № 2456-VI)

Таємна інформація — інформація, доступ до якої обмежується відповідно до частини другої статті 6  Закону України «Про доступ до публічної інформації»: виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи кримінальним правопорушенням, для охорони здоров’я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя; розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам; шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні), розголошення якої може завдати шкоди особі, суспільству і державі; інформація, яка містить державну, професійну, банківську, розвідувальну таємницю, таємницю досудового розслідування та іншу передбачену законом таємницю. (Про доступ до публічної інформації: Закон України від 13 січня 2011 року № 2939-VI)

Територіальна громада — жителі, об’єднані постійним проживанням у межах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно-територіальними одиницями, або добровільне об’єднання жителів кількох сіл, що мають єдиний адміністративний центр. (Про місцеве самоврядування в Україні: Закон України від 21.05.1997 № 280/97-ВР)

Територіальна громада села, селища, міста  первинний суб’єкт місцевого самоврядування, основний носій його функцій і повноважень. (Про місцеве самоврядування в Україні: Закон України від 21.05.1997 № 280/97-ВР)

Територія — сукупність земельних ділянок, які використовуються для розміщення об’єктів благоустрою населених пунктів: парків, скверів, бульварів, вулиць, провулків, узвозів, проїздів, шляхів, площ, майданів, набережних, прибудинкових територій, пляжів, кладовищ, рекреаційних, оздоровчих, навчальних, спортивних, історико-культурних об’єктів, об’єктів промисловості, комунально-складських та інших об’єктів у межах населеного пункту. (Про основи містобудування: Закон України від 16 листопада 1992 року № 2780-XII)

Територія територіальної громади — нерозривна територія, в межах якої територіальна громада здійснює свої повноваження щодо вирішення питань місцевого значення відповідно до Конституції і законів України, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування. (Про місцеве самоврядування в Україні: Закон України від 21.05.1997 № 280/97-ВР)

Унормування географічних назв — вибір найбільш вживаних і прийнятних географічних назв та визначення їх написання мовою, якою вони вживаються, за встановленими правилами. (Про географічні назви: Закон України від 31 травня 2005 року № 2604-IV)

[1] До таких осіб, зокрема, відносяться депутати місцевих рад, сільські, селищні, міські голови, посадові особи місцевого самоврядування (підпункти «б», «в» пункту 1 частини першої статті 3 Закон України «Про запобігання корупції»