Вельмишановні друзі, колеги!
Для нас велика честь представити Вам Центр законопроектних студій, який допоможе здійснити подорож до “Країни законопроектування”. Ми хотіли б говорити з Вами, як Ваші колеги – вчені, юристи, громадяни.
Для нас важливі і близькі є слова видатного вченого Джуліуса Роберта Оппенгеймера: “Не можна і неможливо бути вченим, якщо не вважати вищою цінністю можливість ділитися своїми знаннями з кожним, кого вони зацікавлять”.
Засновник та керівник сайту «Центр законопроектних студій» — Богачова Олена Вікторівна
Богачова Олена Вікторівна — доктор юридичних наук, Заслужений юрист України, відмінник освіти України.
Народилась в родині відомого юриста Богачова Віктора Степановича, державного радника юстиції III класу, який більше сорока років пропрацював в органах прокуратури, нагороджений багатьма державними нагородами.
Богачов Віктор Степанович вперше в Україні в 60-х роках 20-го століття ініціював та запровадив методичне забезпечення одного з пріоритетних напрямків діяльності прокуратури – підтримка державного обвинувачення в суді – це серія науково-практичних конференцій, методичних семінарів та видання методичних збірників промов державних обвинувачів.
У 1977 р. Олена Вікторівна закінчила Харківський юридичний інститут (сьогодні – Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого). Свою професійну діяльність розпочала слідчим, помічником прокурора Печерського району м. Києва, а згодом – помічником прокурора м. Києва по надзору за виконанням законів про неповнолітніх. Напрацьований позитивний досвід по боротьбі зі злочинністю серед неповнолітніх було розповсюджено не тільки в межах м. Києві, а й поширено на територію Радянського Союзу.
У 1986 році О.В. Богачова була призначена заступником начальника управління юстиції м. Києва та очолила напрямок правової освіти та правової роботи. Отриманий позитивний досвід було розповсюджено Міністерством юстиції України на території УРСР.
У 1991 році вперше в країні ініціювала систематизацію термінів і понять, що містяться у чинному законодавстві, який в подальшому став основою інформаційно-правової бази Верховної Ради України «Термінологія законодавства». За результатами був виданий Словник термінів і понять, що вживаються у чинних нормативно-правових актах України,
Працюючи на посаді директора Центру правової реформи і законопроектних робіт при Міністерстві юстиції України (1995 – 2002 р.р.) О.В. Богачова стала засновником та організатором системи фахової підготовки нормопроектувальників центральних органів виконавчої влади України (Української школи нормопроектувальників), ініціювала створення Центру суддівських студій при Міністерстві юстиції України.
О.В. Богачова здійснювала керівництво й була учасником робочих груп по підготовці понад 20 законів та інших нормативно-правових актів, зокрема проектів «Концепції захисту прав та основних свобод людини», «Концепції правової реформи в Україні», «Концепції боротьби з корупцією в Україні», а також Кодексу основних правил поведінки державного службовця, законів України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, отриманих злочинним шляхом», «Про нормативно-правові акти» тощо.
О.В. Богачова є ініціатором розробки та співавтором перших в державі Методичних рекомендацій щодо проведення правової експертизи проектів нормативно-правових актів, Методичних рекомендацій щодо розроблення проектів законів та дотримання вимог нормопроектної техніки тощо.
Указом Президента України № 826/98 від 31 липня 1998 року О.В. Богачова була включена до складу редакційної колегії з видання збірників актів законодавства України.
У 2001 р. за ініціативою О.В. Богачової підготовлено перше в країні Збірник нормативно-правових актів та методичних рекомендацій з нормотворчої діяльності в серії “Бібліотека Української школи нормопроектувальників”.
Для створення Української школи законотворчості у 2002 р. була запрошена на роботу в Інститут законодавства Верховної Ради України, де очолила відділ теорії та практики законотворчої діяльності, ставши співзасновником та директором першої в державах пострадянського простору навчально-методичної структури з підвищення кваліфікації учасників законотворчого процесу – Української школи законотворчості Інституту законодавства Верховної Ради України. За результатами багаторічної діяльності Школа отримала позитивну оцінку Секретаріату Європейської комісії за демократію через право (Венеціанська комісія) та інших міжнародних інституцій.
З метою підвищення ефективності законотворчої діяльності ініціювала підготовку та є співавтором видань серії: «Бібліотека Української школи законотворчості» та «Енциклопедія законотворчості», виступає співавтором наукових видань: «Нормотворчість органів місцевого самоврядування»; «Законодавча діяльність в Україні: стан, пріоритети, шляхи вдосконалення»; «Законотворчий процес в Україні»; «Законотворчий процес зарубіжних країн»; «Законотворчість. Словник термінів і понять з міжнародного та європейського права»; «Законотворча діяльність: словник термінів і понять»; «Словник термінів і понять, що вживаються у чинних нормативно-правових актах України» тощо.
У 2011 році ініціювала вперше в країні, ставши співавтором та співредактором, видання, які рекомендовані Міністерством освіти і науки України як навчальні посібники для вищих навчальних закладів України: «Курс лекцій з питань законотворчості»; «Законотворчість і законознавство: хрестоматія»; «Законознавство»; монографії: «Законопроектування: сучасні реалії та тенденції розвитку»; «Законотворчий процес: стан і шляхи вдосконалення»; «Законопроектування»; одноособові монографії: «Нариси із законотворення» (Видання присвячене батькам: Богачову В.С. і Богачовій Г.Г.); «Законотворення: теоретико-прикладні аспекти».
Як експерт Ради Європи та член Європейської асоціації законодавства О.В. Богачова неодноразово представляла Україну на міжнародних конференціях та семінарах з питань забезпечення національного правового розвитку, очолювала міжнародні проекти з української сторони з питань законотворчості та нормотворчості з ОБСЄ, Канадою, Великою Британією, Швейцарією, США, Німеччиною та ін.
О.В. Богачова входила до складу Громадської колегії при Державній судовій адміністрації України, була членом Колегії Державної судової адміністрації.
Має державні свідоцтва про реєстрацію авторського права на твори з питань законотворчості.
Пройшла навчання у Академії розвитку міжнародного права при Міністерстві юстиції США; Інституті правових досліджень Лондонського університету, де отримала сертифікат викладача з нормо проектування; MIB школі менеджменту за сприяння Секретаріату Венеціанської Комісії.
Нагороджена грамотою Верховної Ради України (2004 р.). Має подяки від органів прокуратури та юстиції, Державної судової адміністрації тощо.
З 2014 р. є ініціатором створення Центру законопроектних студій.
Петрученко Катерина Іванівна
У 2006 році закінчила Одеську національну юридичну академію.
У 2014 році в Інституті законодавства Верховної Ради України захистила дисертацію на тему “Нормативно-правові акти місцевого самоврядування як джерело права” та отримала науковий ступінь кандидата юридичних наук (науковий керівник – О.В.Богачова). В дисертаційній роботі досліджено теоретико-методологічне забезпечення нормативно-правових актів місцевого самоврядування в системі джерел права, а також надано розгорнуту характеристику як нормативно-правових актів місцевого самоврядування, так і засад нормотворчого процесу органів місцевого самоврядування.
З 2008 року по теперішній час працює головним консультантом Управління по зв’язках з місцевими органами влади і органами місцевого самоврядування Апарату Верховної Ради України.
У 2011 році вперше в Україні підготувала розділ “Нормотворчість органів місцевого самоврядування” для навчального посібника “Курс лекцій з питань законотворчості”, рекомендованого Міністерством освіти і науки України як навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів України.
З 2015 року відповідає за наповнення розділу «Нормотворчість місцевого самоврядування» на сайті Центру законопроектних студій, який включає в себе нормативні, науково-інформаційні та роз’яснювальні матеріали, спрямовані на допомогу органам та посадовим особам місцевого самоврядування якісно та ефективно здійснювати свої повноваження.
У 2018 року вперше в Україні ініціювала створення єдиного в державі електронного збірника законодавства, присвяченого компетенції органів та посадових осіб місцевого самоврядування, який щорічно оновлюється.
У 2021 році вперше в Україні ініціювала та підготувала словник термінів і понять з питань місцевого самоврядування, які використовуються у чинних нормативно-правових актах.
Є автором близько 20 наукових публікацій, учасником більше 30 конференцій, круглих столів, тренінгів, семінарів з питань місцевого самоврядування.
У 2009 році нагороджена Подякою Голови Верховної Ради України, у 2016 році — Грамотою Верховної Ради України.
Недюха Микола Петрович — член правління Центру законопроектних студій
доктор філософських та юридичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України, професор кафедри соціології та політичних наук факультету міжнародних відносин Національного авіаційного університету (м. Київ). Автор понад 550 наукових і навчально-методичних праць з права, філософії та політології, соціології і педагогіки.
Професор кафедри соціології та політичних наук факультету міжнародних відносин, Національний авіаційний університет, м. Київ (2023 – п.ч.).
Законотворча та науково-експертна діяльність: участь у роботі Української школи законотворчості, Інститут законодавства Верховної Ради України (2008 – 2014); підготовка науково-експертних висновків законопроєктів, зареєстрованих у Верховній Раді України (2008 – 2014); участь в обговоренні законопроєктів, проведенні круглих столів, Комітети Верховної Ради України (2008 – 2014); підготовка пропозицій щодо законодавчих пріоритетів державотворення, розвитку основних сфер життєдіяльності українського суспільства, законодавчого забезпечення виконання окремих міжнародних зобов’язань України перед Європейським Союзом та Радою Європи, Європарламентом, Інститут законодавства Верховної Ради України (2008 – 2014).
Науковий внесок у розвиток вітчизняної науки полягає в тому, що ним уперше: обґрунтовано теоретико-методологічний та евристичний потенціал системного аналізу політико-ідеологічного процесу як сукупності принципів конкретно-історичного дослідження в їх підпорядкованості істині, благу та соціальній справедливості, завданням державотворення; визначено сутність правової (конституційної) ідеології українського суспільства як самостійного політико-правового феномену, його призначення як засобу політико-ідеологічного та правового забезпечення прав і свобод людини та громадянина, забезпечення стратегічної і тактичної діяльності держави, демократичного розвитку суспільства; досліджено архетипні засади правової ідеології українського суспільства; обгрунтовано концептуальні засади державної мовної політики України; визначено сутність понять «суспільні відносини» та «соціальні відносини» в їх відповідності джерелам походження — марксистській та структурно-функціоналістській інтелектуальним традиціям, а також пріоритетності використання терміну «право як регулятор соціальних відносин» в частині реалізації євроінтеграційних прагнень українського народу; обґрунтовано сутність політичної корупції, джерела її походження, виклики та загрози, що нею спричиняються. Наголошено на важливості політико-правової протидії політичній корупції за процесуальними ознаками її ідентифікації, запобігання та протидії. Запропоновано інституційну та інноваційну моделі ідентифікації, запобігання та протидії політичній корупції в Україні; обґрунтовано співвідношення науки і навчальної дисципліни, визначено предмет методики викладання навчальної дисципліни, сутність якого полягає в з’ясуванні закономірностей саморуху змісту навчання в їхній динамічній співвіднесеності з найбільш оптимальними формами організації навчального процесу та сучасними технологіями навчання.
Практичне значення наукового доробку вченого полягає в тому, що: дозволяє забезпечити ефективність вітчизняного політико-правового процесу (за критерієм соціальної справедливості) положень ст.1 Конституції України — утвердження України як суверенної і незалежної, демократичної, соціальної, правової держави, а також становлення громадянського суспільства, визначити пріоритети євроінтеграційних прагнень українського народу; обґрунтовує теоретико-методологічні та політико-правові засади реалізації довготермінових проектів — політико-правових, соціальних і культурних як таких, що узасадничують визначальні підвалини становлення правової держави, громадянського суспільства та демократичної країни.
Недюха М. П. є одним із авторів-розробників теорії законотворчого процесу, а також є його активним учасником: ним підготовлено науково-експертні висновки до більше ніж 120 законопроектів (з питань освіти, науки, культури та духовності, фізкультури і спорту, соціальної політики та праці, законності та правопорядку, місцевого самоврядування, податкової політики тощо), а також запропоновано низку проєктів, зокрема, рекомендацій парламентських слухань, аналітичних записок тощо, які надіслано до відповідних уповноважених органів.
Заохочення: Подяка Прем’єр-Міністра України; почесні відзнаки: „Петро Могила” , „За наукові досягнення”; дійсний член Академії наук вищої школи України; дійсний член Української академії політичних наук; заслужений діяч науки і техніки України, Почесна грамота Верховної Ради України, медаль Ярослава Мудрого.
День народження засновника та керівника проекту «Центр законопроектних студій» — Богачової Олени Вікторівни
30 квітня 1955 року
Мої світочі …
Моя душа …
Моя любов …
Батьки
Бабусі
 |
Є люди, які мене ніколи не зрозуміють… Але мене це зовсім не засмучує. Тому що є люди, які розуміють мене без слів – а це набагато важливіше. Не вір, не бійся, не проси! Олена, твоє життя — це шлях Фенікса. (Сюй Мінтан, директор Пекінського інституту «Кундавел». 1999 р. Богачова О.В. ініціювала створення фонду «Мінтан») |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
Щирі, добрі та жартівливі привітання від колег, друзів на день народження протягом багатьох років.
Вони завжди в моєму серці!
Дякую!
|
Елена! Н.Дыба, прокуратура Печерского района г. Киева, 30.04.1981 |
Леночка Викторовна! Прокуратура Подольського района г. Киева, 30.04.1982
|
| Елена, ты прекрасна! Твое великолепие восхищает каждого, кто хочет прикоснуться к совершенству. Поверь, что на тебя хочется смотреть и приятно смотреть. Но у большинства это вызывает умиление и наслаждение. А у некоторых зависть, черную зависть.
Не реагируй на таких! Их одолевает безликость, бездуховность, посредственность, а, значит, ничтожность, с которой считаться не смей! С. Б. Роговская, начальник отдела по делам несовершеннолетних, прокуратура г. Киева, 30.04.1983 |
|
|
Дорогой Елене Викторовне! Колектив Управления юстиции г.Киева, 30.04.1990 |
Елена Викторовна! Колектив Вашего отдела Управления юстиции г. Киева, 30.04.1992
Милая Еленочка Викторовна! Алена Мищенко, Управление юстиции г. Киева., 30.04.1995 |
 |
Шановна Олена Вікторівна! |
